видання
31.10. - 16.11.2022  

Підписуйтесь на наш двотижневий вісник, який готують українські експерти
Інформаційно-безпекового хабу Центру Європейських цінностей, тут.

Зміст

• Український Центральноєвропейський форум.

• Спецтрибунал для вищого керівництва Кремля.
  

• Росія підвищує тарифи на газ для свого населення: що за цим стоїть?

• Перевірка інвестицій (FDI screening) для економічної безпеки України.
  

7-8 листопада у Львові пройшов 2-й Український Центральноєвропейський форум – «Україна – у серці Центральної Європи». Попри безпекові загрози, захід відвідали понад 100 учасників із 8-ми країн: Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Литви, Румунії та України. Ключовими темами дискусій були – енергетичні та безпекові виклики регіону, плани відновлення України, боротьба з кремлівською дезінформацією, підтримка та посилення громадянського суспільства тощо. Віцеміністерка закордонних справ Литви Йовіта Нелюпшієне наголосила, що російська агресія не обмежується Україною. «Росія не сприймає незалежність центральноєвропейських держав, агресія РФ потенційно поширюється на всю Центральну Європу», - підкреслила вона. Спецпредставник зі Східного партнерства МЗС Чеської Республіки Ян Маріан заявив, що нині саме той час, коли Центральна Європа є більш помітною. «Наразі основним завданням є забезпечення стійкості, особливо щодо енергетичної галузі та запровадження нових санкцій проти РФ. Нам потрібно продовжувати робити те ж саме, що і до цього – підтримувати Україну», - додав чеський дипломат. Своєю чергою, заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс заявив, що значення Центральної Європи для України полягає в тому, що громадяни країн регіону розуміють, що вони можуть стати наступними, на кого нападе Росія. Через це створення нових форматів економічної та безпекової співпраці необхідне для посилення обороноздатності всієї Європи.

АНАЛІЗ

Із самого початку повномасштабного вторгнення Росії проти України країни Центральної Європи були й залишаються найбільш активними її адвокатами, лідерами та лобістами військової, фінансової та гуманітарної допомоги Києву. Ключові меседжі учасників форуму свідчать про те, що держави центральноєвропейського регіону чітко усвідомлюють загрози, які несе в собі імперська агресія Кремля й надалі посилюватимуть економічну та безпекову співпрацю з Україною. Попри внутрішні виклики в ЄС (енергетична криза, зростання цін, інфляція) підтримка України, посилення санкцій проти РФ залишатимуться центральними темами в столицях Євросоюзу.

Публічна підтримка такої риторики наразі дуже важлива як в Україні, так і всередині Євросоюзу. Війна триває понад 8 місяців, що суттєво виснажує економіку європейських держав, крім того уряди змінюються і їхня політика в майбутньому може також змінитися. Євросоюзу необхідно зберігати єдність та солідарність у питанні підтримки України, натомість Києву слід показати результат імплементації  судової, антикорупційної та низки інших важливих реформ у контексті європейської інтеграції.  

На тлі новітніх загроз актуальною темою форуму було посилення регіональної безпекової співпраці.Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Пшидач заявив, що українцям не слід покладати надмірних сподівань на потрійний політичний союз України з Великобританією та Польщею. За словами польського дипломата, єдиною силою, яка здатна захистити Україну в нинішніх умовах, - це НАТО. Така заява є очевидною, адже після 24 лютого Північноатлантичний Альянс суттєво укріпив свій східний фланг. Як наслідок – утворення та зміцнення багатонаціональних бойових груп у Польщі, Естонії, Латвії, Литві, Болгарії, Румунії, Угорщині та Словаччині. Окрім посилення власних позицій НАТО й надалі сприятиме обороноздатності України.

31 жовтня в Києві уряд Чехії підтримав ініціативу щодо створення Спеціального трибуналу для Росії зазлочин агресії, вчинений проти України. 20 жовтня парламент Нідерландів виступив із пропозицієюстворити спецтрибунал саме в Гаазі. За даними Генерального прокурора України Андрія Костіна,майже 16 країн підтримують створення Спеціального міжнародного трибуналу для вищого керівництва Кремля. Раніше міністри закордонних справ Естонії, Латвії та Литви виступили зі спільною заявою, у якій закликали ЄС підтримати Україну в створенні нової інституції для майбутнього суду над керівництвом Росії. На сьогодні Україна має суттєву міжнародну політичну підтримку в цьому питанні: дві резолюції ПАРЄ, резолюція парламенту Литви, а також резолюціяЄвропейського парламенту. Кількість підписів відповідної петиції уже майже 2 млн людей.

Пропозиції щодо створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії лунають із перших місяців вторгнення Росії. Україна та міжнародна спільнота шукають всі можливості для юридичного притягнення до відповідальності Путіна та топ посадовців Кремля, які ухвалили рішення про агресію проти України.  Складність полягає в тому, що наявних міжнародно-правових інструментів недостатньо. Міжнародний кримінальний суд (МКС) уже розслідує військові злочини і злочини проти людяності в Україні. Однак, через юридичні обмеження МКС у Гаазі не може працювати зізлочином агресії. Саме тому існує потреба в створенні нового органу. Загалом міжнародна спільнота підтримує таку ініціативу, однак для її реалізації потрібен мандат від кожної держави окремо. Найреалістичнішим шляхом створення спецтрибуналу є підписання міжнародного договору між країнами, що підтримують цю ідею. 

Важливо, щоби створення трибуналу підтримали якомога більше держав-членів ЄС, США й за їхнім прикладом доєдналися інші. Найактивнішими учасниками руху підтримки спецтрибуналу для РФ є країни Балтії та країни Центральної Європи. Це питання є одним із ключових у перемовинах Києва із партнерами як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях. Наразі триває робота з погодження формату трибуналу, його учасників, а також розроблення договору. В Офісі президента України планують завершити переговори в січні наступного року, після чого розпочати процедуру укладення міжнародної угоди.

Визнання злочину агресії важливе ще й тому, що зараз у різних країнах світу відбуваються процеси щодо арешту активів РФ, з метою направлення їх на користь постраждалих від війни. Російські юристи апелюють щодо «недоведеного факту агресії». Після такого трибуналу буде більше юридичних аргументів для цього цього факту.

Створення спецтрибуналу проти керівництва Росії необхідне для відновлення безпеки, правосуддя, запобігання повторенню актів агресії в майбутньому, а також це буде потужним сигналом для всіх інших потенційних агресорів у світі. 

Федеральна антимонопольна служба Росії поза планом пропонує підвищити регульовану ціну на газ Газпрому з 1 грудня для всіх категорій споживачів, у тому числі для населення, на 8,5%. Раніше підвищення тарифів на газ було заплановано на липень 2024 року. Ці кошти будуть вилучені в газових компаній до федерального бюджету.

У Росії запевняють, що тарифи для населення змінюються в розмірі нижче за інфляцію, що вони потрібні для програми газифікації, а підвищення цін на газ для промислових споживачів необхідне для приведення їх до економічно обґрунтованого рівня.

Проте є всі ознаки дефіциту російського бюджету та спроби його поповнити. Щоби зменшити цей дефіцит, російський уряд ініціював також підвищення податків для експортерів сировини. Сукупно запропоновані заходи мають забезпечити додаткові надходження у 2023–2025 роках у розмірі понад 3 трлн рублів ($50 млрд), з них у 2023 році планується додатково зібрати близько 1,4 трлн рублів ($23,25 млрд). До цього було запропоновано ще низку заходів для додаткових доходів у бюджет від видобувної галузі.

Ціни на газ у Європі стабільно знижуються із серпня, що означає зменшення доходів для Росії. Кроки, які зробив ЄС для подолання кризи, добре спрацювали для ЄС, але погано позначилися на РФ. Станом на 1 листопада Газпром у 2022 скоротив видобуток на понад 18%. Крім цього, попит на газ компанії на внутрішньому ринку за цей період зменшився на 5,6%. Експорт до країн далекого зарубіжжя скоротився на 42,6%.

Росія сама поступово відрізала поставки газу в ЄС, не приховуючи свій тиск і демонструючи прямий зв'язок: чим гірші справи російської армії в Україні, тим менше газу йшло з Росії до Європи. Продовжуючи стріляти собі в ногу, Росія розпочала тиск на Молдову: на листопад Газпром підтвердивпостачання Молдові лише половину від узгодженого контрактом обсягу.

Компанії не сидять склавши руки і йдуть у суди. Чеська енергетична компанія ČEZ готує міжнародний арбітраж проти російського "Газпрому", де вимагатиме компенсацій за перебої в поставках газу. Такі самі арбітражні провадження ініціювали ще кілька країн ЄС та Україна.

І хоча зараз Росія може заробити суттєві кошти на морських поставках російської нафти в Європу, які минулого тижня досягли п'ятимісячного максимуму, це тимчасове явище. Зараз танкери просто поспішають доставити нафту до того, як санкції ЄС набудуть чинності. Нагадаємо, нафтове ембарго вступає в силу 5 грудня.

Енергетичний шантаж Росії не був успішним. І навіть зростання експорту до Китаю та Туреччини не перекриває Росії втрату ринків ЄС та України. Світ спостерігав, як Росія спалювала газ, аби не постачати його до ЄС, а зараз вона піднімає ціну на нього для власних споживачів. Поки що РФ вдавалося уникати серйозних втрат – хоча поставки різко знижувалися, але зростали ціни на газ і нафту, таким чином Газпром компенсував свої втрати. Однак така ситуація не могла тривати довго. Росія війною з Україною та газовим шантажем завдала величезного удару по власній нафтогазовій галузі та економіці. Втрата Росією газового ринку в Європі тягне за собою втрату сотень тисяч робочих місць та деградацію видобувної галузі - головного джерела доходів Росії.

Ще один наслідок політики ручного управління - США заявили, що більше не розглядатимуть Росію як країну з ринковою економікою. Таким чином набутий Росією 20 років тому статус, який обмежував розрахунок антидемпінгових мит на російські товари, скасовано. Восени російські банки почали підвищувати ставки за кредитами для населення після ухвалення Держдумою РФ законів про кредитні канікули для мобілізованих та списання кредитів загиблих під час війни в Україні. При цьому гасити кредити загиблих в Україні росіян не хоче ні російська держава, ні банки.

Доходи федерального бюджету РФ падають третій місяць підряд – у вересні вони знизилися приблизно на 4% порівняно з вереснем 2021 року, у серпні їхнє падіння склало 11%, а в липні 26%. При цьому третій місяць поспіль знижуються як нафтогазові надходження, так і не нафтогазові.

У підсумку дефіцит бюджету РФ у вересні становив 82,7 млрд руб., у серпні - 420 млрд руб. Раніше стало відомо, що Росія почала витрачати кошти з резервного фонду для покриття дефіциту бюджету. Обсяг Фонду національного добробуту РФ, створеного під керівництвом Владимира Путіна, станом на 1 жовтня становив 10,79 трильйона рублів, зменшившись за вересень на 1,08 трильйона рублів. У доларовому еквіваленті цей фонд за місяць зменшився на $8,65 млрд – до $187,98 млрд.

За прогнозами самої Росії, дефіцит бюджету у 2022 році перевищить прогнозовані раніше 0,9% ВВП через "нові завдання". Для цих “нових завдань”, під якими криється, вочевидь, продовження фінансування війни, російський уряд у проекті бюджету-2023 засекретив витрати на 6,5 трлн рублів (близько $112 млрд) – це майже чверть від загальної суми запланованих видатків. Це безпрецедентний рівень.

Економіка Росії, якою б потужною вона не була, починає тріщати по швах. Підвищення тарифів на газ - суттєвий, але далеко не єдиний вплив, який відчують на собі прості росіяни найближчим часом.

Український уряд запустив ініціативу Advantage Ukraine, мета якої – залучити іноземні інвестиції в ключові сектори економіки. Станом на листопад цього року платформа вже отримала 370 запитів. Інвесторів цікавлять переважно інноваційні технології, агропромисловий комплекс, інфраструктура, а також енергетика та оборонна промисловість. Крім того, український уряд розпочав співпрацю з найбільшою інвестиційною компанією Black Rock щодо створення платформи для залучення приватного капіталу в Україну. Подібні інвестиційні ініціативи дуже важливі для розвитку економіки України. Для цього уряду потрібно буде створити сприятливе середовище для залучення прямих іноземних інвестицій (ППІ), а також забезпечити верховенство права та прозорість. Одним із викликів на цьому шляху може стати загроза корозійного капіталу та потреба забезпечити економічну безпеку.

АНАЛІЗ

Корозійний капітал - це державне або приватне фінансування, що не є достатньо прозорим та підзвітним, пов’язане з авторитарними режимами та спрямоване на реалізацію зовнішньополітичних інтересів та посилення політичного та економічного впливу в країнах-реципієнтах.

Наприклад, Китай прагне контролювати так звані технології «подвійного використання» (військово-промисловий комплекс - ВПК), а також передачу передових технологій із країн-одержувачів інвестицій, а також проводити збір даних. Яскравим прикладом цього в Україні став випадок із виробництвом двигунів для військових вертольотів «Мотор Січ», яке китайський бізнес намагався придбати у 2020 році з подальшою передачею передових технологій Китаю. Угода була скасована урядом України з міркувань національної безпеки.

Для захисту економіки від негативного впливу корозійного капіталу створюються механізми перевірки інвестицій (FDI screening). Перевірка прямих іноземних інвестицій (FDI screening) – це процес, у якому уряд країни-реципієнта визначає, переглядає та за необхідності відхиляє іноземні інвестиції. Цей механізм дає уряду-реципієнту більший контроль над загрозами національній безпеці, які можуть створювати інвестиції з-за кордону.

Країни Індо-Тихоокеанського регіону, розташовані поблизу Китаю, такі як Японія та Тайвань, створили потужні механізми перевірки інвестицій.

Японія має список секторів, до яких застосовуються обмеження доступу для іноземних інвесторів, таких як оборонна сфера, кібер-безпека, певні сектори інфраструктури, зокрема навіть залізниця та водне господарство. У серпні 2022 року на тлі вторгнення Росії в Україну та зростання напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні, Японія прийняла новий закон про посилення економічної безпеки. Тайвань йде ще далі, оскільки використовує суворіші правила щодо китайських інвестицій у чутливі сектори, ніж щодо інвестицій, що походять з інших країн.

ЄС запровадив свій механізм перевірки інвестицій, який наразі вимагає від держав-членів ЄС звітувати про ці процеси, тоді як сама перевірка ПІІ залишається компетенцією держав-членів ЄС. Таким чином, на шляху до вступу в ЄС Україні доведеться створювати власні правила перевірки інвестицій.

Отже, запровадження механізму перевірки інвестицій допоможе уникнути негативних впливів зовнішнього капіталу на українську економіку. Одним із перших кроків може бути розробка переліку чутливих секторів, інвестиції в які потребуватимуть більшого контролю чи можуть бути обмежені. Водночас перевірка ПІІ жодним чином не повинна перешкоджати економічному розвитку та вільній ринковій діяльності. Це має забезпечитися належною комунікацією та роз’яснювальною роботою з потенційними інвесторами з боку уряду. Однак, враховуючи характер війни Росії проти України та наявність інших гравців, запровадження перевірки ППІ буде необхідним для захисту безпеки та національних інтересів.

Відбудова України коштуватиме дорого, й оскільки Росія руйнує, справедливо, що вона має заплатити за відновлення. Орієнтовна вартість активів російського Центробанку, заморожених за кордоном, становить близько $ 300 млрд. Міністр юстиції України заявив, що Україна хоче отримати від Росії ці $ 300 млрд у формі репарацій за завдану шкоду. Український прем'єр також раніше заявляв, щоосновним джерелом фінансування реконструкції в рамках урядового плану на $ 750 млрд мають стати конфісковані російські активи. За словами прем'єр-міністра Польщі Моравецького, замороженіросійські активи мають бути використані для відновлення України. У травні цього року президент Зеленський створив робочу групу, яка запропонує міжнародний механізм репарацій із боку Росії. Чи легко буде отримати доступ до заарештованих активів і як можна відновити справедливість?

АНАЛІЗ

Перш за все слід розрізнити два процеси, а саме замороження російських активів та їх конфіскацію. Замороженняросійських активів було здійснено в рамках міжнародного режиму санкцій. Але головною юридичною головоломкою найближчого майбутнього стане арешт цих активів і їх перенаправлення на відбудову України чи індивідуальні компенсації. Російські державні активи за кордоном захищені суверенним імунітетом.Порушення цього імунітету є незаконним і створить прецедент для інших держав щодо незаконного захоплення державного майна інших країн. 

Іншими словами, міжнародне право не має готового рішення, за яким держава-жертва може отримати компенсацію від агресора за завдану шкоду. Цей механізм має бути створено. Проте є кілька правових прецедентів із минулого, які можна використати як приклад, але всі вони мають свою специфіку.  

Одним із таких випадків є справа про репарації Іраку на користь Кувейту після вторгнення 1990 року. Для управління цим процесом ООН створила спеціальну Комісію з компенсацій. Джерелом фінансування був відсоток від експортної виручки іракської нафти та нафтопродуктів. Основна відмінність між Росією та Іраком полягає в тому, що Ірак добровільно погодився виплатити репарації, що у випадку з Росією наразі є неможливим. Крім того, більшість компенсацій були на користь фізичних та юридичних осіб, і комісія неохоче виплачувала збитки державним установам. 

Перший практичний випадок арешту російських активів для майбутнього використання Україною продемонструвала Канада. У червні Канада внесла зміни до Закону про спеціальні економічні заходи (SpecialEconomic Measures Act), спрямовані на конфіскацію міжнародних активів у Канаді у відповідь на порушення міжнародного миру та безпеки. У законі йдеться про спеціальне рішення «союзу держав» щодо цього, яке легітимізує цей процес на міжнародному рівні. Хоча цей міжнародний союз ще не створено, приклад Канади можна використати для зміни національного законодавства інших країн, щоби відкрити шлях для створення такого міжнародного механізму. 

Створення міжнародного механізму в даному випадку буде кращим, ніж двосторонній. Україна лобіює такий міжнародний механізм компенсацій через спеціальну резолюцію Генеральної Асамблеї ООН. Уряд розглядає цю міжнародну угоду як механізм для компенсації в інших конфліктах, які можуть статися в майбутньому. 

Cтворення міжнародного механізму компенсації буде вирішальним у справі конфіскації російських активів. Проте цей процес потребуватиме часу та терпіння від України та її союзників. А швидкі рішення можуть тільки нашкодити, оскільки вони можуть бути скасовані в міжнародних судах. Однак, якщо буде створено належний процес, це може стати механізмом стримування інших конфліктів та послужить збереженню міжнародного миру. 

Підписуйтесь на наш двотижневий вісник, який готують українські експерти Інформаційно-безпекового хабу Центру Європейських цінностей, тут.

ВІДПИСАТИСЯ