видання
19. 10. 2022

Підписуйтесь на наш двотижневий вісник, який готують українські експерти
Information Defense Hub Європейських цінностей, тут.

Зміст

• Нові системи для української протиповітряної оборони.

• Росія продовжує перешкоджати експорту зерна з України.

• Економіка України потребує підтримки світу.

• Санкції ЄС як інструмент примусу Росії до миру.

Посилення протиповітряної оборони України стало ключовим питанням порядку денного на шостій зустрічі Української Оборонної Контактної  Групи під егідою США, що відбулася 13 жовтня. За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, було прийнято кілька важливих політичних рішень щодо надання Україні систем протиповітряної оборони. «Це складні й дорогі системи, для яких потрібна відповідна підготовка військових  - тому в нас немає ілюзій, що все зміниться завтра» - пояснив Резніков журналістам після зустрічі. Проте ці системи дозволять підвищити відсоток перехоплення повітряних цілей до 80%. 

З-поміж оголошених результатів зустрічі, одним із головних стало підтвердження поставок ще двох систем ППО NASAMS (США) у найближчому майбутньому, а також зобов’язання Німеччини, у співпраці з Данією та Норвегію, поставити для України 16 самохідних артилерійських установок  Zuzana, додаткові САУ Panzerhaubitze 2000,  і реактивні системи залпового вогню "Марс-2." Франція пообіцяла надати Україні три РСВЗ LRU (модернізовані М270), а також додаткову партію самохідних артилерійських установок, радарів і протиповітряних систем, включно  із 6 Caesars. Окрім того, до України з Франції надійдуть найближчим часом всепогодні зенітні ракетні комплекси малої дальності Crotale, призначені для удару по цілях на середніх, малих та гранично малих висотах, що уможливлює їхнє ефективне використання проти дронів-камікадзе. Нідерланди також виділять для України системи протиповітряної оборони загальною вартістю 15 мільйонів доларів США, а Канада оголосила про додатковий пакет допомоги на суму 47 мільйонів доларів США, який включатиме боєприпаси для артилерії, зимову  форму й обладнання, камери для дронів, обладнання для сателітних комунікацій. 

Тим часом українські Збройні Сили повідомили  про ефективне розгортання німецької системи протиповітряної  оборони IRIS-T «десь на південному напрямку». Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат у єдиному телемарафоні 14 жовтня зазначив,  що "IRIS ще у світі немає, Німеччина поставляє його першим в Україну. І вже ця система працює в Збройних силах...” Українські повітряні сили чекають на надання наступних комплексів Німеччиною. 

АНАЛІЗ

Міжнародна підтримка для посилення спроможностей протиповітряної оборони стане вирішальним чинником на цьому етапі війни. Росія має намір подальшої ескалації шляхом знищення військової й цивільної інфраструктури ракетними ударами та атаками дронів. Саме тому стійкість України значною мірою залежатиме від здатності захистити критичні об’єкти та мінімізувати наслідки атак протягом холодного сезону.

На фоні заяв про посилення протиповітряної оборони України, Росія шукає шляхи для поповнення власних ресурсів озброєнь, що певною мірою виснажилися після 7 місяців активних бойових дій. 17 жовтня кілька медіа ресурсів оприлюднили інформацію з посиланням на розвідувальні служби США щодо досягнутої домовленості між Росією та Іраном про поставки балістичних ракет класу земля-земля дальністю до 300 і до 700 км (Fateh-110 та Zolfaghar відповідно). Ці поставки будуть здійснені в пакеті з подальшою передачею Росії ударних дронів-камікадзе, що й надалі активно застосовуються проти України. Це посилює важливість та терміновість посилення української ППО системами західного зразка.

22 липня в Стамбулі делегації України, Росії, Туреччини та ООН підписали угоди про розблокування українських портів у Чорному морі. Це дозволило відновити експорт зерна з України морськими шляхами. У серпні-вересні із портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» відправлено 241 судно з українським збіжжям. Завдяки частковому відкриттю морських шляхів загальний обсяг експорту сільгосппродукції в Україні збільшився з 1,3 млн тонн у квітні 2022 до 4,2 млн тонн у серпні. Уряд вважає, що може збільшити цей показник до 6 мільйонів тонн на місяць та наблизитися до довоєнних обсягів експорту всіма шляхами.

Відновлення експорту українського зерна є важливим як для самої України, так і для світу. З одного боку, це сприяє надходженням до бюджету країни, з іншого боку, Україна є основним постачальником зерна для багатьох країн світу. Крім того, в українських елеваторах досі зберігається багато зерна з минулого врожаю. Якщо його не встигнути продати, це може призвести до псування товару чи нестачі місця в елеваторах для цьогорічного збіжжя.

Тому над цією міжнародною угодою активно працювали із самого початку війни. Попри перешкоди, які створювала Росія під час підготовки документа, у середині літа нарешті вдалося досягнути згоди з агресором. Наразі, хоч експорт морськими шляхами й відновився, його потужності суттєво менші, ніж до початку повномасштабної війни. Першою причиною є продовження блокування або окупація Росією частини українських портів та територіальних вод. Також на об'єми експорту впливає процедура пропуску вантажів, яка була прописана в угодах. Згідно з ними, судна мають проходити перевірку в Стамбулі, яку здійснюють представники України, ООН та Росії. Проте, РФ постійно затримує призначення нових інспекторів зі свого боку. Тим самим окупант вкотре обмежує кількість зерна, яке Україна може направити в різні країни світу. Адже, збільшення кількості інспекторів має відбуватися за погодженням усіх сторін.

Хоча, кількість суден, які відправляються з України є більшою, ніж очікувалося під час підписання угод, для задоволення потреб світу в зерні необхідно експортувати набагато більше. Ця угода була небажаною та не вигідною для Росії, яка планувала продовжувати шантаж світу голодом у країнах Африки та збільшенням цін на продовольство в Європі. Проте, зараз країна агресор обрала новий спосіб затягування процесу експортування зерна. Така тестова угода буде діяти до 19 листопада 2022 року, потім Україна та ООН планували її продовжити. Проте 12 жовтня Москва знову почала погрожувати світу та направила ООН перелік вимог, у разі невиконання яких планує вийти з угоди про експорт зерна із Чорного моря. Не відомо, про які саме вимоги йде мова, але Путін уже заявляв, що хоче обмежити список країн, до яких Україна може вивозити зерно. Можливо, ці вимоги стосуються цього питання та питання допустимої кількості суден. Таким чином, Росія спробує отримати перевагу хоч у якомусь питанні в умовах отримання поразок на полі боя. Проте світу важливо не дозволяти агресору допустити продовольчої кризи та дати чітку реакцію на такі дії Москви.

У зв'язку із повномасштабним вторгненням Росії українська економіка за рік впала майже на третину. З 24 лютого через воєнні дії було пошкоджено або зруйновано об'єкти критичної інфраструктури, приватні та державні підприємства, житлові будинки, мільйони людей стали внутрішніми або зовнішніми переселенцями. Усі ці чинники несуть за собою величезні збитки, які країна не може покрити самостійно. Очікується, що дефіцит бюджету України у 2023 році буде складати 38 млрд доларів. Отже, щомісяця країна буде потребувати додатково понад 3 млрд доларів, яких немає в бюджеті держави.

З перших тижнів війни світова спільнота активно підтримує Україну, зокрема у фінансовому плані. Станом на 1 жовтня, від початку війни Україна отримала 19,4 млрд доларів грантів та кредитів від іноземних партнерів. Ці надходження спрямовуються на соціальну допомогу, оборону, відбудову та інші сфери, які потребують дофінансування. Цих грошей недостатньо для покриття всіх збитків, завданих Росією, проте така допомога суттєво полегшує життя країни в умовах війни.

На початку жовтня США заявили про свою готовність підтримувати фінансову систему України на $1,5 млрд щомісяця, поки триває війна проти Росії. Це майже половина від необхідної суми, яка може покрити дефіцит державного бюджету на наступний рік. Другу половину суми США та Україна попросили у європейських партнерів. Уже з'явилася інформація про те, що Європейська комісія працює над формуванням схожої ініціативи з такою ж сумою. Конкретні пропозиції можуть бути готовими вже до конференції з відновлення України в Берліні 25 жовтня. Наразі фінансова допомога у вигляді довгострокових позик на дуже пільгових умовах надаються разово та залежить від потреб та запитів. Нещодавно, члени коаліції RRR4Ukraine також закликали МВФ збільшити швидкість та обсяги фінансової підтримки країни та зробити її постійною. Це допоможе планово та систематично розв'язувати проблеми, завдані економіці країни, а не точково закривати проблеми того чи іншого сектору та сприятиме більш ефективному плануванню витрат із боку держави.

До повномасштабного наступу Україна вибудувала достатньо стабільну економіку, тому наступні роки вона буде намагатися повернутися до довоєнного рівня. Така країна є вигідним партнером для ЄС, зокрема як великий експортер промислових товарів, агропродукції, мінеральних продуктів тощо. Зараз світова економіка теж під ударом через війну Росії проти України. Побутові споживачі це помічають переважно зі збільшенням цін на продовольство та енергоносії. Проте, повноцінне відновлення світової економіки без відновлення економіки України неможливе. Через масштаби, розташування, кількість населення та кількість товарів, які Україна виробляє, вона є важливою складовою економічного клімату ЄС. Тому міжнародні партнери, незважаючи на фінансові складності, з якими стикаються їхні країни, продовжують свою підтримку. Україна зі свого боку має розробити прозорі механізми використання допомоги інших держав та продемонструвати здійснення антикорупційних реформ в умовах війни.

10 жовтня Росія завдала найбільш безпрецедентного ракетного удару за весь час війни по всій Україні із застосуванням стратегічної авіації. Унаслідок обстрілу постраждали об’єкти як критичної, так і цивільної інфраструктури. Загинуло 20 осіб, травмовано – 108, пошкоджено понад 200 об’єктів. За два дні обстрілів російські ракети пошкодили майже 30% енергетичної інфраструктури України. Десятки країн засудили черговий акт ескалації РФ. Зокрема президенти 11-ти європейських держав заявили, що масовані ракетні атаки Росії проти українських міст – це воєнний злочин без терміну давності. ПАРЄ ухвалила резолюцію про визнання Росії терористичним режимом. У парламент Естонії внесли проєкт рішення про визнання РФ державою-спонсором тероризму. Лідери "G7" ухвалили спільну заяву, у якій застерегли Москву від застосування хімічної, біологічної та ядерної зброї. Також підписанти наголосили, що на Кремль та його прибічників будуть накладені додаткові економічні санкції, а Україна отримуватиме фінансову, гуманітарну, військову, дипломатичну та правову підтримку "стільки, скільки буде потрібно". Своєю чергою, Євросоюз уже розпочав роботу над 9-м пакетом санкцій проти Росії.

АНАЛІЗ

Атаки Росії в Україні напередодні опалювального сезону спрямовані на руйнування її енергооб’єктів,залякування цивільного населення, сіяння хаосу, підрив рішучості Заходу підтримувати Київ та схиляння його до «мирних» переговорів. Однак реакція українців та світу виявилася діаметрально протилежною очікуванням Кремля. ЗСУ продовжують звільняти тимчасово окуповані Росією території, українці донатять на зброю, іноземні дипломатичні представництва залишаються працювати в Києві, а про переговори з агресором уже майже ніхто не згадує.

Санкції продовжують залишатися одним із дієвих інструментів примусу Росії до миру. Згідно із внутрішнім звітом Європейської комісії економічні обмеження суттєво вичерпують військовий бюджет РФ. 6-го жовтня Рада ЄС затвердила 8-й пакет економічних та індивідуальних санкцій проти РФ. Він містить нові заборони на імпорт російської продукції, обмеження цін на нафту тощо. Зокрема, заборона на імпорт російської продукції позбавить Росію доходів на 7,5 млрд євро. Також ЄС запровадив штрафи проти тих, хто намагатиметьсяобходити існуючі обмеження. Загалом санкції мають суттєво скоротити доходи РФ. У грошовому еквіваленті це коштуватиме Росії орієнтовно 12 млрд євро.

Після подій 10 жовтня у ЄС працюють над новим пакетом санкцій проти Росії. «Він може включати конфіскацію активів, заборону на продаж майна та інші частини», – повідомив редактор Радіо Свобода Рікард Йозвяк. У цьому контексті Євросоюз обговорює надання нових повноважень своїй прокуратурі. За даними Bloomberg, пропозиції передбачають, що ухиляння від санкцій стане кримінальним злочином на рівні всього ЄС, яке зможе розслідувати прокуратура блоку, а не лише національні правоохоронні органи. Такі дії необхідні, щоби вийти за рамки тільки заморожування активів (наразі 17,4 мільярда євро росіянзаморожено у ЄС) і створити юридичну основу для їх конфіскації. Для цього Євросоюз потребує обґрунтування кримінального характеру. У разі ухвалення такого механізму, конфісковане майно росіян могло б стати джерелом для Фонду відновлення України. Це б суттєво полегшило навантаження на бюджет ЄС та допомогло відбудовувати зруйновану інфраструктуру України. Наразі ці ідеї на стадії дискусій та потребуватимуть підтримки всіх 27 держав-членів.

Крім цього, ЄС готує рішення про неприйняття закордонних паспортів, виданих на окупованих територіях України. Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан прокоментував, що російські проїзні документи, видані особам, які проживають в окупованих Росією регіонах України та Грузії, не будуть прийматися як дійсні проїзні документи для отримання візи або перетину кордонів Шенгенської зони.

Наразі всі вищезгадані пропозиції на стадії обговорення та узгодження в інституціях Євросоюзу. Найголовніше, що Євросоюз має політичну волю для ухвалення нових санкцій, лідери ЄС усвідомлюють загрозу Кремля й будуть надалі підтримувати Україну, таким чином інвестуючи в безпеку всього європейського континенту.

Відбудова України коштуватиме дорого, й оскільки Росія руйнує, справедливо, що вона має заплатити за відновлення. Орієнтовна вартість активів російського Центробанку, заморожених за кордоном, становить близько $ 300 млрд. Міністр юстиції України заявив, що Україна хоче отримати від Росії ці $ 300 млрд у формі репарацій за завдану шкоду. Український прем'єр також раніше заявляв, щоосновним джерелом фінансування реконструкції в рамках урядового плану на $ 750 млрд мають стати конфісковані російські активи. За словами прем'єр-міністра Польщі Моравецького, замороженіросійські активи мають бути використані для відновлення України. У травні цього року президент Зеленський створив робочу групу, яка запропонує міжнародний механізм репарацій із боку Росії. Чи легко буде отримати доступ до заарештованих активів і як можна відновити справедливість?

АНАЛІЗ

Перш за все слід розрізнити два процеси, а саме замороження російських активів та їх конфіскацію. Замороженняросійських активів було здійснено в рамках міжнародного режиму санкцій. Але головною юридичною головоломкою найближчого майбутнього стане арешт цих активів і їх перенаправлення на відбудову України чи індивідуальні компенсації. Російські державні активи за кордоном захищені суверенним імунітетом.Порушення цього імунітету є незаконним і створить прецедент для інших держав щодо незаконного захоплення державного майна інших країн. 

Іншими словами, міжнародне право не має готового рішення, за яким держава-жертва може отримати компенсацію від агресора за завдану шкоду. Цей механізм має бути створено. Проте є кілька правових прецедентів із минулого, які можна використати як приклад, але всі вони мають свою специфіку.  

Одним із таких випадків є справа про репарації Іраку на користь Кувейту після вторгнення 1990 року. Для управління цим процесом ООН створила спеціальну Комісію з компенсацій. Джерелом фінансування був відсоток від експортної виручки іракської нафти та нафтопродуктів. Основна відмінність між Росією та Іраком полягає в тому, що Ірак добровільно погодився виплатити репарації, що у випадку з Росією наразі є неможливим. Крім того, більшість компенсацій були на користь фізичних та юридичних осіб, і комісія неохоче виплачувала збитки державним установам. 

Перший практичний випадок арешту російських активів для майбутнього використання Україною продемонструвала Канада. У червні Канада внесла зміни до Закону про спеціальні економічні заходи (SpecialEconomic Measures Act), спрямовані на конфіскацію міжнародних активів у Канаді у відповідь на порушення міжнародного миру та безпеки. У законі йдеться про спеціальне рішення «союзу держав» щодо цього, яке легітимізує цей процес на міжнародному рівні. Хоча цей міжнародний союз ще не створено, приклад Канади можна використати для зміни національного законодавства інших країн, щоби відкрити шлях для створення такого міжнародного механізму. 

Створення міжнародного механізму в даному випадку буде кращим, ніж двосторонній. Україна лобіює такий міжнародний механізм компенсацій через спеціальну резолюцію Генеральної Асамблеї ООН. Уряд розглядає цю міжнародну угоду як механізм для компенсації в інших конфліктах, які можуть статися в майбутньому. 

Cтворення міжнародного механізму компенсації буде вирішальним у справі конфіскації російських активів. Проте цей процес потребуватиме часу та терпіння від України та її союзників. А швидкі рішення можуть тільки нашкодити, оскільки вони можуть бути скасовані в міжнародних судах. Однак, якщо буде створено належний процес, це може стати механізмом стримування інших конфліктів та послужить збереженню міжнародного миру. 

Підписуйтесь на наш двотижневий вісник, який готують українські експерти Інформаційно-безпекового хабу Центру Європейських цінностей, тут.

ВІДПИСАТИСЯ