видання 1.10. - 31.10.2022
|
|
|
|
Підписуйтесь на наш місячний дайджест, який готують українські експерти Інформаційно-безпекового хабу Центру Європейських цінностей, тут.
|
|
|
|
Зміст
- ЄС затвердив восьмий пакет санкцій проти Росії. Нові санкції зосереджені на обмеженні цін на нафту та заборони на імпорт російської продукції, що, за прогнозами, позбавить Росію доходів сукупно на 12 млрд євро.
- Перший саміт Європейського політичного співтовариства відбувся у Празі. На форумі обговорили питання підвищення безпеки та стабільності в Європі на тлі російського вторгнення в Україну, а також енергетичну та економічну безпеку в регіоні.
- ЄС створює нову військову місію для допомоги Україні. Місія забезпечить тренування персоналу Збройних сил України (ЗСУ) та Сил територіальної оборони, а також координацію держав- членів ЄС на стратегічному рівні.
- ЄС планує щомісяця виділяти Україні 1,5 млрд євро у 2023 році. Ця сума допоможе покрити частину бюджетного дефіциту держави в умовах війни.
- У Берліні відбулась конференція з відбудови України під спільним головуванням Німеччини та ЄС. Напередодні конференції Урсула фон дер Ляєн та Олаф Шольц анонсували створення координаційної платформи для донорів відбудови України та виділення 1,5 млрд євро щомісячної бюджетної підтримки Україні у 2023 році.
|
|
|
|
ЄС затвердив 8-ий пакет санкцій проти Росії |
|
|
|
6-го жовтня Рада ЄС затвердила 8-й пакет економічних та індивідуальних санкцій проти РФ. Він містить нові заборони на імпорт російської продукції, обмеження цін на нафту тощо. Зокрема, заборона на імпорт російської продукції позбавить Росію доходів на 7,5 млрд євро. Також ЄС запровадив штрафи проти тих, хто намагатиметься обходити існуючі обмеження. Загалом санкції мають суттєво скоротити доходи РФ. У грошовому еквіваленті це коштуватиме Росії орієнтовно 12 млрд євро.
На тлі масованої атаки Росії на критичну інфраструктуру України у ЄС розпочали підготовку 9 пакету санкцій. «Він може включати конфіскацію активів, заборону на продаж майна та інші частини», – повідомивредактор Радіо Свобода Рікард Йозвяк. У цьому контексті Євросоюз обговорює надання нових повноважень своїй прокуратурі. За даними Bloomberg, пропозиції передбачають, що ухиляння від санкцій стане кримінальним злочином на рівні всього ЄС, яке зможе розслідувати прокуратура блоку, а не лише національні правоохоронні органи.
8-ий пакет санкцій поширюється на осіб, що причетні до окупації та організації «фейкових референдумів», посадовців та компанії оборонного сектору Росії. Список також включає експортні (в основному щодо оборонного сектору) та імпортні (зокрема транспортних засобів, напівфабрикатів, сталі, виробів зі шкіри, кераміки та прикрас) обмеження. Також у координації з партнерами з G7 8-ий пакет санкцій запроваджує обмеження цін на російську нафту.
Санкції продовжують ослаблювати російських режим та його можливості воювати проти України.
|
|
|
|
Перший саміт Європейського політичного співтовариства |
|
|
|
6-го жовтня в Празі відбувся перший саміт Європейського політичного співтовариства (ЄПС). Ціль саміту – об’єднати на спільній платформі країни європейського континенту для протидії російської агресії та підвищення безпеки та стабільності в Європі. Загалом у зустрічі взяли участь 44 країни – 27 країн-членів ЄС, а також Україна, Туреччина, Велика Британія, Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Ліхтенштейн, Грузія, Вірменія та Азербайджан. Лідери саміту обговорили питання європейської безпеки, посилення підтримки України та подальші спільні кроки щодо стримування стрімкого зростання цін на енергоносії в Європі. В рамках форуму Вірменія та Азербайджан домовилися про розміщення цивільної місії ЄС вздовж кордону. Ідея створенняЄвропейського політичного співтовариства належить Президенту Франції Емануелю Макрону, який ще навесні заявив, що в умовах, коли розширення ЄС є тривалим, складним та непевним процесом, Євросоюз повинен шукати новий формат відносин із тими сусідами, які загалом поділяють цінності єдиної Європи, але не можуть швидко набути членства, або і взагалі не прагнуть цієї мети. Проте, коментуючи мету ЄПС, Жозеп Боррель запевнив, що Європейська політична спільнота не може бути альтернативою розширенню ЄС.
Наразі Європейське політичне співтовариство не має інституційної основи, секретаріату та механізму ухвалення рішень. Проте факт об’єднання на спільному майданчику лідерів європейського континенту є значним політичним кроком на шляху до врегулювання безпекових викликів у Європі.
|
|
|
|
ЄС створює нову військову місію для допомоги Україні |
|
|
|
17 жовтня Рада ЄС ухвалила рішення про створення Місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine) та виділення €500 млн для підвищення стійкості української армії. Місія забезпечуватиме особисте, колективне та спеціалізоване тренування персоналу Збройних сил України (ЗСУ), включаючи Сили територіальної оборони. Крім того EUMAM Ukraine забезпечить загальну координацію на стратегічному рівні, працюватиме на території держав-членів ЄС з Оперативним штабом у Брюсселі. Командувачем Місії буде віцеадмірал Ерве Блежан, директор Сил військового планування та проведення операцій. У рамках навчальної місії ЄС планує навчити до 15 тисяч українських військовослужбовців. “EUMAM – це не лише навчальна місія, це незаперечний доказ того, що ЄС стоятиме поруч з Україною стільки, скільки буде потрібно”, – наголосив Верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Мандат Місії триватиме два роки, орієнтовна сума загальних витрат на цей період становитиме €106,7 млн.
Створення місії EUMAM Ukraine – це перша спроба координації військової підтримки Україні на рівні ЄС. Раніше військова допомога Україні координувалась лише на рівні НАТО або двосторонніх угод між країнами-членами ЄС та України. Одне із завдань цієї місії – забезпечити координацію підтримки країн ЄС, а також країн-партнерів за межами блоку у наданні військової підтримки Україні.
|
|
|
|
ЄС планує щомісяця виділяти Україні 1,5 млрд євро у 2023 році |
|
|
|
21 жовтня лідери ЄС дали “зелене світло” плану щомісячної підтримки України на суму 1,5 млрд євро. Таким чином, до кінця наступного року планується виділення 18 млрд євро Україні. Станом на 1 жовтня, від початку війни Україна отримала 19,4 млрд доларів грантів та кредитів від іноземних партнерів. Ці надходження спрямовуються на соціальну допомогу, оборону, відбудову та інші сфери, які потребують дофінансування. Цих грошей недостатньо для покриття всіх збитків, завданих Росією, проте така допомога суттєво полегшує життя країни в умовах війни. На початку жовтня США заявили про свою готовність підтримувати фінансову систему України на $1,5 млрд щомісяця, поки триває війна проти Росії. Дефіцит бюджету України щомісяця вкладатиме від 3 до 5 млрд доларів, які уряд планує закрити коштами від Міжнародного валютного фонду, Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки. Саме таке об’єднання найбільших фінансових гравців допоможе забезпечити фінансову стабільність України у найближчому майбутньому. Наразі відбуваються дискусії щодо створення так званого «фінансового Рамштайну» для координації термінової фінансової допомоги Україні. Готовність ЄС стати одним з таких «фінансових гарантів» для України є найкращим свідченням того, що фінансова стабільність України є довгостроковим інтересом ЄС.
|
|
|
|
У Берліні відбулась конференція з відбудови України |
|
|
|
25 жовтня в Берліні відбулась Міжнародна експертна конференція з питань відновлення, відбудови та модернізації України, організована Німеччиною в рамках її головування у G7 та ЄС. Конференція об’єднала світових лідерів, найбільші фінансові інституції, експертне та бізнес-середовище для планування післявоєнної відбудови України. Термінові потреби України наразі оцінюються у $38 млрд бюджетного дефіциту щорічно та $17 млрд для відбудови критичної інфраструктури. Напередодні конференції Урсула фон дер Ляєн та Олаф Шольц анонсували створення координаційної платформи для донорів відбудови України. Цей механізм хочуть створити до початку 2023 року. У майбутньому платформа має стати основою для «Плану Маршалла XXI століття», як назвали її самі фон дер Ляєн та Шольц. До ініціативи мають долучитися не лише країни Європи, а й учасники G7 та інші партнери. Також Урсула фон дер Ляєн заявила про плани виділити Україні 1,5 млрд євро макрофінансової підтримки щомісяця протягом 2023 року. Разом з тим, в рамках конференції не було оголошено про конкретні рішення про те, як саме відбуватиметься координація відбудови між різними партнерами та Україною.
Конференція у Берліні – ще один крок, що засвідчує готовність ЄС підтримувати Україну як у її короткострокових потребах, так і в довгостроковій відбудові нашої країни, а також включає країни G7 до цих процесів. Хоча конкретних домовленостей про фінансування не було, один із найбільших результатів конференції – згода учасників на найвищому рівні про те, як крок за кроком має відбуватися процес відновлення та відбудови України.
|
|
|
|
ПІДПИСАТИСЯ НА ЦЮ РОЗСИЛКУ |
|
|
|
Підписуйтесь на наш місячний дайджест, який готують українські експерти Інформаційно-безпекового хабу Центру Європейських цінностей, тут.
|
|
|
|
|