Відповідь ЄС на ескалацію агресії Росії та європейська інтеграція України (жовтень-грудень 2022)
|
|
|
|
Повномасштабне вторгнення Росії суттєво вплинуло на відносини України з Європейським Союзом. Діалог Києва з Брюсселем став врази інтенсивнішим у порівнянні з довоєнним часом. Україна стала кандидатом на членство в ЄС, виконує 7 рекомендацій Єврокомісії (які отримала разом із кандидатством), ухвалює законодавство в рамках Угоди про асоціацію та готується до початку вступних переговорів із ЄС. Окрім суто євроінтеграційного треку значно розширилися формати співпраці України та Євросоюзу, що обумовлені російською агресією та потребами Києва у воєнний час. За останні три місяці Євросоюз забезпечує постійну політико-дипломатичну, військову, фінансову, інформаційну та гуманітарну підтримку України.
ЄС – Україна: Ключові події у відносинах за останні три місяці
- ЄС затвердив восьмий та дев’ятий пакети санкцій проти Росії та створив посаду спецпредставника з питань контролю за санкціями.
- Лідери держав-членів ЄС ухвалили рішення про виділення Україні 18 мільярдів євро макрофінансової допомоги у 2023 році.
- Перший саміт Європейського політичного співтовариства відбувся у Празі.
- ЄС створив нову військову місію для допомоги Україні.
- У Берліні відбулася конференція з відбудови України під спільним головуванням Німеччини та ЄС.
- Європейський парламент ухвалив резолюцію про визнання РФ державою-спонсором тероризму.
- ЄС підтвердив прогрес України у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії та готовність надати попередню оцінку навесні 2023 року.
|
|
|
|
ЄС затвердив санкційні пакети проти Росії та створив посаду спецпредставника з питань санкцій |
|
|
|
6-го жовтня Рада ЄС затвердила 8-й пакет економічних та індивідуальних санкцій проти РФ. Він містить нові заборони на імпорт російської продукції, обмеження цін на нафту тощо. Також ЄС запровадив штрафи проти тих, хто намагатиметься обходити існуючі обмеження. Загалом санкції мають суттєво скоротити доходи РФ. У грошовому еквіваленті це коштуватиме Росії орієнтовно 12 млрд євро.
16 грудня Рада ЄС затвердила 9-ий пакет санкцій, спрямованих на посилення тиску на Росію у зв’язку з її війною проти України. Нові обмеження поширюються на експорт технологій подвійного призначення. Йдеться про хімічні речовини, IT-обладнання, дрони/двигуни та електроніку. Завдяки цьому ускладнюються умови для виготовлення чи ремонту озброєння. Перший заступник голови Єврокомісії Валдіс Домбровскіс розповів, що обмеження стосуються 168 організацій, пов’язаних з оборонно-промисловим комплексом РФ. Загалом санкції запроваджено проти 410 російських організацій. Також запроваджено повну заборону на операції із Всеросійським банком розвитку регіонів, заморожено активи ще двох російських банків. Під санкції ЄС потрапили російські канали, які перебувають під впливом Кремля та «поширюють російську дезінформацію та пропаганду», — додають у Європейській комісії. Йдеться про «НТВ», «Первый канал», «Россия 1» та «РЕН ТВ». 13 грудня Єврокомісія створила нову посаду Міжнародного спеціального представника з питань виконання санкцій ЄС. За дотриманням антиросійських обмежень Європейського Союзу стежитиме колишній посол ЄС у США Девід О’Салліван. Він офіційно приступить до виконання цієї функції в другій половині січня 2023 року.
Санкції ЄС та G7 проти Росії мають на меті паралізувати здатність Росії вести війну проти України. Наразі такі дії Заходу продовжують залишатися дієвим інструментом примусу Кремля до миру. Згідно із внутрішнім звітом Європейської комісії економічні обмеження суттєво вичерпують військовий бюджет РФ, чим самим послаблюють російських режим та його можливості воювати проти України.
|
|
|
|
Євросоюз ухвалив рішення про виділення Україні 18 мільярдів євро макрофінансової допомоги у 2023 році |
|
|
|
Лідери держав-членів Європейського Союзу 15 грудня досягли згоди про виділення Україні 18 мільярдів євро макрофінансової допомоги у 2023 році. Кошти надаються на пільгових умовах для забезпечення невідкладних потреб України (для лікарень, шкіл, а також на забезпечення житлом), відновлення критичної інфраструктури та початкового сприяння сталій повоєнній відбудові задля підтримки України на її шляху до європейської інтеграції. Пільгові позикові кошти надходитимуть до Держбюджету України протягом 2023 року (в середньому 1,5 мільярда євро на місяць) з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов. Передбачається, що перший транш Україна отримає вже в січні 2023 року. Глави держав ЄС підтвердили, що продовжать надавати підтримку переміщеним особам як в Україні, так і за її межами.
Станом на 1 жовтня, від початку війни Україна отримала 19,4 млрд доларів грантів та кредитів від іноземних партнерів. Цих грошей недостатньо для покриття всіх збитків, завданих Росією, проте така допомога суттєво полегшує життя країни в умовах війни. Дефіцит бюджету України щомісяця складає від 3 до 5 млрд доларів, які уряд планує закрити коштами від Міжнародного валютного фонду, ЄС та США. Саме таке об’єднання найбільших фінансових гравців допоможе забезпечити фінансову стабільність України в найближчому майбутньому. Наразі відбуваються дискусії щодо створення так званого «фінансового Рамштайну» для координації термінової фінансової допомоги Україні. Готовність ЄС стати одним із таких фінансових гарантів для України є свідченням того, що економічна стабільність Києва є довгостроковим інтересом ЄС.
|
|
|
|
ЄС створив нову військову місію для допомоги Україні |
|
|
|
17 жовтня Рада ЄС ухвалила рішення про створення Місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine) та виділення €500 млн для підвищення стійкості української армії. Місія забезпечуватиме особисте, колективне та спеціалізоване тренування персоналу Збройних сил України (ЗСУ), включаючи Сили територіальної оборони. Крім того EUMAM Ukraine забезпечить загальну координацію на стратегічному рівні, працюватиме на території держав-членів ЄС з Оперативним штабом у Брюсселі. Командувачем Місії буде віцеадмірал Ерве Блежан, директор Сил військового планування та проведення операцій. У рамках навчальної місії ЄС планує навчити до 15 тисяч українських військовослужбовців. Мандат Місії триватиме два роки, орієнтовна сума загальних витрат на цей період становитиме €106,7 млн. На початку грудня глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що EUMAM Ukraine досягла повної оперативної готовності. За його словами, на даний момент 1100 українських військових уже проходять навчання в рамках місії в різних таборах.
Створення місії EUMAM Ukraine — це перша спроба координації військової підтримки Україні на рівні ЄС. Раніше військова допомога Україні координувалися лише на рівні НАТО або двосторонніх угод між країнами-членами ЄС та України. Одне із завдань цієї місії — забезпечити координацію підтримки країн ЄС, а також країн-партнерів за межами блоку в наданні військової підтримки Україні.
|
|
|
|
Перший саміт Європейського політичного співтовариства |
|
|
|
6 жовтня в Празі відбувся перший саміт Європейського політичного співтовариства (ЄПС). Загалом у зустрічі взяли участь 44 країни — 27 країн-членів ЄС, а також Україна, Туреччина, Велика Британія, Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Ліхтенштейн, Грузія, Вірменія та Азербайджан. Лідери саміту обговорили питання європейської безпеки, посилення підтримки України та подальші спільні кроки щодо стримування стрімкого зростання цін на енергоносії в Європі. У рамках форуму Вірменія та Азербайджан домовилися про розміщення цивільної місії ЄС вздовж кордону. Ідея створення Європейського політичного співтовариства належить Президенту Франції Емануелю Макрону, який ще навесні заявив, що в умовах, коли розширення ЄС є тривалим, складним та непевним процесом, Євросоюз повинен шукати новий формат відносин із тими сусідами, які загалом поділяють цінності єдиної Європи, але не можуть швидко набути членства, або і взагалі не прагнуть цієї мети. Проте, коментуючи мету ЄПС, Жозеп Боррель запевнив, що Європейська політична спільнота не може бути альтернативою розширенню ЄС.
Ціль саміту — об’єднати на спільній платформі країни європейського континенту для протидії російської агресії та підвищення безпеки та стабільності в Європі. Наразі Європейське політичне співтовариство не має інституційної основи, секретаріату та механізму ухвалення рішень. Проте факт об’єднання на спільному майданчику лідерів європейського континенту є значним політичним кроком на шляху до врегулювання безпекових викликів у Європі.
|
|
|
|
У Берліні відбулась конференція з відбудови України |
|
|
|
25 жовтня в Берліні відбулась Міжнародна експертна конференція з питань відновлення, відбудови та модернізації України, організована Німеччиною в рамках її головування у G7 та ЄС. Конференція об’єднала світових лідерів, найбільші фінансові інституції, експертне та бізнес-середовище для планування післявоєнної відбудови України. Термінові потреби України наразі оцінюються у $38 млрд бюджетного дефіциту щорічно та $17 млрд для відбудови критичної інфраструктури. Напередодні конференції Урсула фон дер Ляєн та Олаф Шольц анонсували створення координаційної платформи для донорів відбудови України. Цей механізм хочуть створити до початку 2023 року. У майбутньому платформа має стати основою для «Плану Маршалла XXI століття», як назвали її самі фон дер Ляєн та Шольц. До ініціативи мають долучитися не лише країни Європи, а й учасники G7 та інші партнери. У рамках конференції не було оголошено про конкретні рішення про те, як саме відбуватиметься координація відбудови між різними партнерами та Україною.
Конференція в Берліні — ще один крок, що засвідчує готовність ЄС підтримувати Україну як у її короткострокових потребах, так і в довгостроковій відбудові нашої країни, а також включає країни G7 до цих процесів. Хоча конкретних домовленостей про фінансування не було, один із найбільших результатів конференції — згода учасників на найвищому рівні про те, як крок за кроком має відбуватися процес відновлення та відбудови України.
|
|
|
|
Європейський парламент ухвалив резолюцію про визнання РФ державою-спонсором тероризму |
|
|
|
23 листопада Європейський парламент ухвалив резолюцію про визнання РФ державою-спонсором тероризму. Євродепутати засудили окупацію Росією Запорізької АЕС як дії, що спрямована на здійснення терору проти українців та перетворює атомну станцію на військовий об’єкт. Водночас депутати закликали Єврокомісію та країни-члени поєднати зусилля для створення широкого міжнародного «компенсаційного механізму», який має включати створення міжнародного реєстру завданої шкоди та механізми взаємодії з українською владою в цих справах. Документ закликає Раду ЄС визнати російську приватну військову компанію «Вагнера» терористичною організацією. Низка європейських країн, а також Парламентська асамблея НАТО вже визнали РФ державою-спонсором тероризму.
Рішення Європарламенту — потужний сигнал міжнародній спільноті щодо належного ставлення до терористичного режиму РФ. Цей крок означатиме ще більшу економічну та політичну ізоляцію Кремля та посилення підтримки України з боку ЄС. Наразі Європа демонструє лідерство, даючи приклад США, які досі вагаються визнати РФ державою-спонсором тероризму.
|
|
|
|
ЄС підтвердив прогрес України у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії та готовність надати попередню оцінку навесні |
|
|
|
Європейський Союз підтвердив прогрес України у виконанні семи рекомендацій, необхідних для початку переговорів щодо членства в ЄС. Попередню оцінку Єврокомісія надасть навесні 2023 року. Про це йдеться у Висновках щодо процесу розширення Ради ЄС із загальних питань, ухвалених 13 грудня на засіданні міністрів країн-членів ЄС. Також, згідно з Висновками, Єврокомісія має розробити дорожню карту щодо наступних кроків для полегшення доступу України до внутрішнього ринку ЄС. Для цього обіцяють використати ввесь потенціал Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. 13 грудня Верховна Рада України ухвалила три законопроєкти, спрямовані на виконання рекомендацій Єврокомісії.
Висновок ЄС став позитивною новиною для України, а надання оцінки виконання рекомендацій Єврокомісії навесні дає Києву змогу пришвидшити початок переговорів про членство. Наразі не завершено виконання жодної з рекомендацій Єврокомісії. Більшість євроінтеграційних законопроектів ухвалено Верховною Радою, однак конкурсні процедури ще в процесі реалізації (завершення конкурсів до антикорупційних і суддівських інституцій — НАБУ, АРМА, ВРП, ВККС тощо). Втім до весни Україна має всі шанси вчасно завершити всі ці процедури. Попри позитивну оцінку з Брюсселю українському уряду важливо демонструвати власну здатність виконувати обіцяне, аби не втратити довіру й мати сильні аргументи для початку нового етапу — переговорів щодо членства.
|
|
|
|
Шановні читачі, Хочемо повідомити, що наразі Центр європейських цінностей призупиняє розсилку непублічного вісника Європейських цінностей. Архів публічного інформаційного бюлетеня та короткі відео-роз’яснення можна знайти тут. Якщо вас цікавлять інші брифінги з питань безпеки англійською мовою, можете підписатися на них за посиланням.
Бажаємо щасливого Нового року та всього найкращого у 2023 році!
|
|
|
|
|